Досліджено проблеми організації моніторингу виховної системи педагогічних ВНЗ. Розкрито особливості освітнього моніторингу, показано його значення як засобу покращання стану виховної системи педагогічного ВНЗ, який сприяє самоактуалізації особистості педагога (куратора студентської групи та майбутнього вчителя). Запропоновано визначення поняття "моніторинг виховної системи вищого педагогічного навчального закладу" як комплексу заходів щодо збору й аналізу інформації з метою вивчення й оцінювання якості професійної підготовки та прийняття рішень про розвиток виховного процесу на підставі аналізу виявлених типових особливостей і тенденції. Вперше науково обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови організації моніторингу виховної системи педагогічного ВНЗ, якими є: підготовка педагогічного колективу до проведення моніторингу виховної системи; організація взаємодії всіх суб'єктів педагогічного процесу на етапі моніторингової діяльності та їх забезпечення методичним інструментарієм. Доведено, що дані умови сприяють формуванню психологічної готовності викладачів до моніторингової діяльності, розвитку моніторингової компетентності суб'єктів педагогічного процесу, покращанню якості моніторингу та функціонування виховної системи педагогічного ВНЗ (упорядкованості виховної діяльності, згуртованості колективу викладачів і студентів, вихованості майбутніх учителів, створенню сприятливого виховного середовища). Розроблено методики реалізації визначених умов організації моніторингу виховної системи педагогічного ВНЗ. Розкрито сутність поняття моніторингової компетентності викладача педагогічного ВНЗ як сукупності знань, умінь, навичок та особистісних якостей, які забезпечують ефективність моніторингу різних аспектів педагогічного процесу або виховної системи. Встановлено показники та критерії визначення ефективності організації моніторингу виховної системи педагогічних ВНЗ.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості прояву психологічної готовності старших підлітків та юнацтва до подружніх взаємовідносин. Уперше на підставі результатів теоретико-експериментальних досліджень визначено поняття психологічної готовності до подружніх взаємовідносин як відносно стійкий стан особистості, що характеризує певну систему соціальних установок, сімейних цінностей, орієнтованих на позитивні подружні взаємовідносини. З'ясовано види психологічної готовності до подружніх взаємовідносин та їх провідні детермінанти. Установлено, що рівень психологічної готовності представлений неоднозначно: у дівчат він вищий, ніж у юнаків. Розкрито вираженість індивідуальних проявів і провідних факторів, що обумовлюють психологічну готовність старших підлітків та юнацтва залежно від життєвого досвіду, віку та статевих властивостей. Розроблено й апробовано систему цілеспрямованого формування психологічної готовності старших підлітків до подружніх взаємовідносин. Конкретизовано доцільність впровадження альтернативних моделей психологічної підтримки юнакам і дівчатам старшого підліткового та юнацького віку шляхом використання новітніх виховних технологій.

  Скачати повний текст